Життя – як п’єса;
не те важливо чи вона довга,
а те, чи добре зіграна
Луцій
Навчання в Київському міжнародному університеті дає змогу студентам здобути
ґрунтовні знання. А наукові й творчі гуртки, самодіяльність, постійно діючі в
Університеті фотовиставки сприяють виявленню й підтримці молодих талантів,
надають змогу реалізувати власний творчий потенціал, залучити студентів до
світових культурних цінностей.
Прикладом вдалої
творчої реалізації студентів Університету є постановка п'єси Ремі Де Воса «Доки смерть не роз'єднає нас», прем’єра якої відбулася
29 березня 2011 року з нагоди Міжнародного дня театру (керівник –
доц. кафедри кіно-, телемистецтва Мироненко М.О.).
Це режисерська
робота студента IV курсу напряму «кіно-, телемистецтво» Олексія Зубаня.
У ролі акторів
– студенти IV курсу Інституту телебачення (спеціалізація «режисер телебачення»):
Анн – Олександра Буряченко;
Мадлен – Серафіма Куценко;
Симон – Ілля Чекан.
Для постановки
обрали сучасну європейську п’єсу, написану в стилістиці літератури абсурду. Її
автор, Ремі Де Вос, – один з найпопулярніших драматургів французької сцени.
«Доки смерть не роз’єднає нас» – це комедія про кохання між двома молодими
людьми, які вважали себе друзями. Пробудження почуттів виникає у зв’язку зі
смертю бабусі головного героя, прах якої начебто керує живими з погребальної
урни. Сам
Ремі Де Вос так бачить власний твір: «Викликати
в людини посмішку,
говорячи про смерть, не так легко. Мабуть,
смерть є останнім
табу західного світу.
Звісно ж, у факті
смерті немає
нічого дотепного.
У цій
п’єсі мені
подобається те, що
вона дозволяє побачити осмислення теми смерті
в різних
широтах. Наприклад, в Аргентині чи в Мексиці.
Мексиканці навіть
вигадали «свято мерців».
А от в Ізраїлі це
неможливо: з
прахом бабусі не граються.
В Індії ж, навпаки,
мерців спалювали з давніх-давен.
У Росії й Україні поганою прикметою вважається тримати прах померлого вдома чи
навіть у
театрі!»
Вибір п’єси,
яка балансує на межі «чорного гумору» й трагікомедії є творчим викликом і для
професійних театральних колективів. Студенти КиМУ витримали цей іспит «на
відмінно». Глядачі були захопленні п’єсою до останніх хвилин вистави.
Щиро радіємо творчим успіхам наших студентів і бажаємо нових мистецьких
перемог!