Розглянувши сучасну картину генезису людського суспільства, не можливо не помітити того факту, що нині інформація стала чи не найважливішим чинником його існування. Масова комунікація за дуже короткий час набула такого поширення в усіх галузях людського існування, що майже неможливо уявити собі існування суспільства без інформації та джерел її поширення.

Саме питанням історії і теорії соціальних комунікацій, основним аспектам досліджень соціально-комунікаційних технологій був присвячений Перший міжнародний симпозіум на тему: «Світ соціальних комунікацій» (World of Social Communications), який відбувся 21–22 квітня 2011 року і був організований Інститутом журналістики Київського міжнародного університету (директор Інституту – професор Зикун Н.І., завідувач кафедри масової комунікації – професор Холод О.М.).

У роботі конференції взяли участь науковці провідних вищих навчальних закладів України, Польщі, Росії, Сербії: КНУ ім. Т. Шевченка; Київський міжнародний університет; Університет м. Ніш, Сербія; Силезький університет м. Катовіце; Силезька Політехніка, м. Забже, Польща; Національний технічний університет України «КПІ»; Київський славістичний університет; Київський національний університет ім. Карпенка-Карого; Одеський національний університет ім. І. Мечникова; Львівський національний університет ім. І. Франка; Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара; Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка; Сумський державний університет; Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Шевченка; Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького та інші.

Перший день роботи Симпозіуму розпочався короткою прес-конференцією для ЗМІ, студентів-журналістів. Свобода слова і чи гарантується вона в Україні, Польщі, Росії конституційно; що становить сьогодні найбільшу небезпеку для незалежності преси в Україні; українська журналістика корумпована чи ні; чи повинен у суспільстві бути своєрідний баланс між приватними й державними телеканалами – на ці та інші питання відповідали учасники симпозіуму.

Урочисте відкриття симпозіуму розпочалося з привітання ректора Київського міжнародного університету професора Хачатуряна Х.В., який побажав його учасникам плідної роботи, оголосив рішення Вченої ради університету щодо присвоєння звання «Почесний професор КиМУ» й вручив нагороди.

За багатолітню плідну наукову співпрацю з Київським міжнародним університетом, високий професіоналізм у підготовці фахівців з журналістики звання Почесного Професора КиМУ отримали: професори Різун В.В., Іванов В.Ф. – Ін-т журналістики КНУ ім. Т. Шевченка; проф. Павлович Драгана – Університет м. Ніш, Сербія; проф. Бартошек Адам – Силезький університет, м. Катовіце, Польща; проф. Синовець Олександра – Силезька Політехника, м. Забже, Польща.

Значне збільшення обсягів досліджень за напрямками «Культурологія » і «Соціальні комунікації» зумовило необхідність виділити ці дисципліни в окремі галузі науки, що й відбулося кілька років тому. Нова наука вимагає нових наукових досліджень і розробок. У своєму виступі професор Різун В.В. (КНУ ім. Т. Шевченка) проаналізував методологію досліджень соціальних комунікацій: «…методологічним підходом до вивчення явищ, процесів, функцій соціальних комунікацій є соціальнокомунікаційний підхід: фіксація, моніторинг, опис, аналіз та інтерпретація даних у системі понять соціальнокомунікаційного інжинірингу, а точніше — з точки зору того, чи здійснює об’єкт дослідження на соціум той вплив, який технологічно закладався, і як соціум відреагував на об’єкт впливу».

Професор Іванов В.Ф. (КНУ ім. Т. Шевченка) присвятив свою доповідь аналізу підвищення ефективності, ролі та причин виникнення когнітивного дисонансу в соціальних комунікаціях: «…логічна несумісність – заперечення утримання одного елемента, що випливає зі змісту іншого елемента на підставі елементарної логіки; з причини культурних звичаїв: дисонанс виникає з тієї простої причини, що саме дана культура визначає, що пристойно, а що ні; дисонанс може виникати на основі минулого досвіду, якщо людина потрапляє під дощ і, проте, сподівається залишитися сухою (не маючи при собі парасольки), то ці дві обізнаності будуть дисонантні щодо один до одного, оскільки відомо з минулого досвіду, що не можна залишитися сухим, стоячи під дощем».

Професор Галич В.М. (Луганський державний педагогічний університет імені Шевченка) присвятила свій виступ твору «UNIVERSUM» Володимира Селіванова (Буряка) як зразку публіцистики початку ХХІ століття і його дослідженням (наукова праця – «Журналістська творчість як система творчої комунікації») щодо впливу тексту як такого (серед них і матеріалів газет, журналів, радіо, телебачення, Інтернету), нових літературних форматів на сучасну аудиторію: «…для того щоб уловити майбутнє, необхідно користуватися іншою, відмінною мовою. Мова – віддзеркалення часу. Наприклад, у 70-ті роки минулого століття ніхто б не зрозумів таких слів, як «смс», «файл», «піар», «MP3-плеєр», «DVD-програвач» тощо».

Доповідь професора Бартошека А. (Силезький університет, Польща, мова доповіді – польська) була присвячена темі: «Людський капітал як чинник польської економіки – макро- і мікросоціальні аспекти». У доповіді він зазначив: «…перспективи світової економіки в ХХІ ст. визначаються переходом країн до нового етапу розвитку продуктивних сил: від індустріальної стадії, де домінувало велике механізоване виробництво, до постіндустріальної, де переважатимуть сфера послуг, наука, освіта. Виробництво матеріальних благ збереже свою значимість, але його економічна ефективність буде визначатися, насамперед, використанням висококваліфікованих кадрів, нових знань, технологій і методів управління. Отже, на перший план висувається сама людина – її інтелектуальний потенціал. Відповідно посилюється увага суспільства до системи освіти як основи виробництва цього потенціалу».

«Роблячи що-небудь, стаєш ким-небудь – флешмоб як бунт без бунту» – тема виступу професора Синовець О. (Силезька Політехніка, м. Забже, Польща, мова доповіді – англійська). У своєму виступі пані Олександра представила аналіз процесу віртуальної комунікації, у якому беруть участь двоє й більше учасників, об’єднані спільною метою обміну інформацією. Он-лайн-комунікація привела до утворення певних соціальних явищ, найпомітнішим з яких є флешмоб («…флешмоб – це несподівана поява людей у заздалегідь установленому місці та в заданий час. Це своєрідна вистава, розрахована здебільшого на випадкових глядачів, у яких виникають неоднозначні почуття: повне нерозуміння, інтерес і навіть відчуття власного божевілля.

Ідеологія класичного флешмобу дотримується девізу «Флешмоб поза релігією, поза політикою, поза економікою», тобто флешмоб не може бути використаний у корисливих цілях»).

«Інмутація суспільства в системі маніпуляції» – тема доповіді професора Холода О.М. (КиМУ). Ця доповідь була як висновок наукових досліджень Олександра Михайловича: «...інмутації як системі притаманні властивості – цілісність, неаддитивність, структурність та ієрархічність. Трансформація, модифікація і додавання являють собою ієрархічну побудову – мутацію, а мутація й інмутація являють ієрархічну побудову явища маніпуляції».

Аналіз науково-стилістичних особливостей друкованих матеріалів у нинішніх ЗМІ знайшов відображення у виступі професора Сидоренко Н.М. (Ін-т журналістики КНУ ім. Т. Шевченка).

Учасники симпозіуму мали прекрасну нагоду обмінятись ідеями, досвідом, існуючими проблемами з питань теорії та історії соціальних комунікацій під час майстер-класу, який провів д.ф.н. професор Різун В.В.

Другий день симпозіуму був присвячений роботі в таких секціях:

• теорія та історія соціальних комунікацій;
• теорія та історія журналістики;
• теорія та історія видавничої справи та редагування;
• прикладні соціально-комунікаційні технології;
• мовознавство, теорія та історія соціолінгвістики та психолінгвістики, медіаекологія.

У роботі секцій взяли участь і виступили 96 науковців, представників 26 вищих навчальних закладів України, Росії, Польщі.

Після закінчення роботи учасники симпозіуму ухвали резолюцію.

22 квітня 2011 року, зважаючи на присутність на симпозіумі деканів, завідувачів відділень журналістики вищих навчальних закладів України, науково-методична комісія з журналістики МОН України під головуванням професора Різуна В.В. провела своє засідання у Київському міжнародному університеті.