Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що прокляну Святого Бога.

За неї душу погублю.

Т.Г. Шевченко

У духовному просторі українського народу постать Тараса Григоровича Шевченка завжди посідатиме виняткове місце. Палка любов великого пророка до рідної України надихає все нові й нові покоління патріотів у їхньому стремлінні бути гідними незабутнього Кобзаря.

10 березня 2011 року в Київському міжнародному університеті проходили Шевченківські дні, присвячені 150-й річниці з дня смерті Т. Шевченка.

Університет, де патріотизм є одним з пріоритетів, виховав уже не одне покоління відданих прихильників рідної Батьківщини, а відзначення Днів пам’яті Тараса Шевченка стало його традицією. Урочистий захід розпочав завідувач кафедри слов'янської філології та загального мовознавства професор Ющук І.П., знаний в Україні мовознавець і шевченкознавець.

Свій виступ завідувач кафедри української і світової культури та літератур професор Мушкудіані О.Н. присвятив непересічній ролі творчості Т.Г. Шевченка для розвитку грузинської літератури Передусім він підкреслив значення поеми «Кавказ», надзвичайно правдивої і актуальної, за визначенням грузинських мовознавців. Олександр Несторович прочитав власний переклад вірша «Заповіт» грузинською мовою й розповів про творчі плани щодо перекладу інших творів Тараса Григоровича грузинською мовою.

Пролунали твори Тараса Шевченка у виконанні студента ІІ курсу Богдана Пилипенка («Та не однаково мені…») і директора Інституту телебачення, кіно і театру професора Ільїної Н.О. («Гайдамаки»).

Студенти ІІ курсу Інституту телебачення, кіно і театру представили театральну постановку за поемою Кобзаря «Катерина».

І сьогодні, хоча минуло вже 150 років з дня смерті українського месії, геній великого поета не залишив байдужим нікого, примусив знову повернутися до вічних питань буття, цінностей істинних патріотів України.