30 квітня 2010 року в Київському міжнародному університеті в межах Третього європейського діалогу з управління Інтернетом відбулася зустріч із данським політиком, президентом міжнародної громадської організації «Європейська Медіа Платформа», колишнім співдоповідачем про ситуацію в Україні моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи Ханне Северінсен. Пані Северінсен уже не наділена повноваженнями європейського контролера, але навіть зараз, не тільки цікавиться політичними подіями в Україні, а й переймається її долею, продовжує нести ідеали демократії і верховенства права, інших норм, яких дотримується європейська спільнота.

Візит пані Северінсен, яку супроводжував директор Бюро інформації Ради Європи в Україні Павліченко О.М., до Київського міжнародного університету розпочався із зустрічі з ректором КиМУ професором Х.В. Хачатуряном. Під час зустрічі, у якій також брала участь директор Інституту міжнародних відносин КиМУ професор Тіменко І.В., обговорювалися питання розвитку демократії, боротьби зі злочинністю і корупцією, підтримки України з боку Євросоюзу, а також нагальні питання управління Інтернетом.

На початку свого звернення до студентів Київського міжнародного університету Ханне Северінсен зазначила, що завжди із задоволенням зустрічається з молоддю, представниками нового покоління і вважає неоціненним той досвід, якого вона набуває в Україні.

Уперше пані Северінсен відвідала Київ ще за часів Радянського Союзу 1989 року, тоді й відкрила для себе Україну. Відтоді країна стала незалежною, прийняла Конституцію і намагається позбутися впливу ідеологічної спадщини Радянського Союзу. Нині лідери політичних партій в Україні нагадують головнокомандувачів ворожих армій. Це спотворює демократичну ідею представництва у Верховній Раді тих, кому можна довіряти. Ханне Северінсен нагадала, що за часів президентства Леоніда Кучми спостерігалися суттєві порушення прав людини, маніпуляції засобами масової інформації і вплив на журналістів (наприклад, резонансна справа Георгія Гонгадзе). Політик підкреслила внесок Інтернету в розбудову свободи преси. Зараз ситуація зі свободою ЗМІ в Україні докорінно відрізняється від ситуації, наприклад, у Китаї, де придушення демократичних проявів становить реальну загрозу. Пані Северінсен пригадала знайомство з Ю.В. Тимошенко під час її тимчасового ув’язнення в 2001 році, а також події Помаранчевої революції – спробу вільних людей обрати найдостойнішого Президента незалежної України. Саме тому обрання новим Президентом України В.Ф. Януковича викликає в Ханне Северінсен жаль за втраченими 5 роками, за які так і не вдалося досягнути домовленості між представниками демократичних сил України.

Пані Северінсен виразила надію на те, що В.Ф. Янукович зробив висновки й можна буде не побоюватися, що головною метою влади залишиться одержання надприбутків. За два місяці було досягнено узгодженої роботи Президента й уряду, але занепокоєння викликає концентрація влади в руках однієї людини, що зростає з дня на день. Підкресливши важливість газових домовленостей із Росією й стабільності розвитку України, пані Северінсен підкреслила, що для розвитку демократії також надзвичайно важливе вільне обговорення і прийняття рішень в інтересах усього українського суспільства. Що стосується перспектив розвитку України, вона надає перевагу оптимістичному погляду, але за умови, що освітній і науковий рівень, винахідливість українців будуть спрямовані на створення нової передбачуваної і прозорої правової держави.

На жаль, перешкодою на цьому шляху стає промисловість вчорашнього дня, адже сучасні західні країни найбільшу увагу приділяють розвитку нових «зелених» енергозберігаючих технологій, чому сприяє їхня податкова система. Завершуючи доповідь, пані Северінсен ще раз підкреслила значення Помаранчевої революції для становлення вільного демократичного суспільства. Потрібно зробити все необхідне, наголосила політик, щоб Україна не втратила її здобутків.

Відповідаючи на питання студентів Київського міжнародного університету, Ханне Северінсен зосередила увагу на таких ключових моментах:

- перспективи України в Євросоюзі залежать від успішно проведених адміністративних реформ, дивіденди від яких має отримати, насамперед, Україна. І взагалі, взаємини між Євросоюзом і Україною повинні будуватися на принципі winner-winner (на рівних);

- щодо викриття корупції в Україні політик підкреслила значення Інтернету для забезпечення відкритого й прозорого обговорення випадків здирництва чиновниками, а також активної участі всіх присутніх у політичному житті країни, адже для втілення в життя демократичних цінностей надзвичайно важливим є забезпечення представництва демократичних партій у законодавчому органі країни;

- виражаючи своє ставлення до протестів у Верховній Раді щодо ратифікації газових домовленостей між Україною і Росією, пані Северінсен не приховувала свого обурення і зазначила, що в усіх країнах свої традиції парламентаризму, але не можна допускати випадків насилля, закидання яйцями й псування обладнання. Такі випадки необхідно розслідувати й запобігати їхньому повторенню;

- Ханне Северінсен поділилася враженнями від надзвичайно мальовничого міста Києва, який розкинувся на пагорбах, що робить його надзвичайно привабливим. Вона закликала киян боротися з будівництвом 50-поверхових «нудних» будівель над Дніпром, які обов’язково зіпсують краєвид і позбавлять місто його індивідуальності;

- відповідаючи на питання щодо програшу Ю.В. Тимошенко на президентських виборах 2010 року, політик зазначила, що Євросоюз поважає будь-який вибір країн, зокрема, вибір Молдови, коли до влади прийшли комуністи. Головне, щоб це був вільний і демократичний вибір. Пані Северінсен турбує концентрація влади в руках однієї політичної сили, але розмови з Ю.В. Тимошенко переконали її, що Юлія Володимирівна зробить все, щоб об’єднати демократичні сили в протидії централізації влади;

- відповідь на питання щодо вступу України до Євросоюзу передбачала заохотити Україну до активних дій. Пані Северінсен нагадала, що Україна – не дівчина, яка на балу чекає запрошення на танок або освідчення. Країні необхідно проводити реформи, які б дозволили їй досягти рівня розвитку Євросоюзу й поділяти його цінності;

– реформи в Україні, вважає Ханне Северінсен, повинні привести до прозорого законодавства з оподаткування, поліпшення ситуації у боротьбі з бюрократією і корупцією. Найголовніше – Україна не повинна втратити свій шанс за умов глобалізації і віднайти можливість розвитку у висококонкурентному оточенні. А така можливість існує, адже країна має потужний потенціал: родючі землі, високоосвічених людей, але все це автоматично не забезпечує успіху. Необхідно, щоб науковий потенціал працював на досягнення бізнес-цілей, на створення комфортних умов існування, надійної промисловості, пошуку нових технологій;

– щодо відкладення виборів до місцевих органів влади України пані Северінсен не приховувала свого негативного ставлення до цього рішення Верховної Ради України.

Наприкінці зустрічі Ханне Северінсен зазначила, що ситуація, яка склалася в Україні, непроста, її розв’язання вимагає значних капіталовкладень і зусиль, але найбільше – активності молоді, їхньої щоденної праці задля реалізації принципів демократії, свободи й дотримання прав людини.

Політик узяла участь у Третьому європейському діалозі з управління Інтернетом у секції «Суверенітет держав, роль і обов’язки урядів в умовах глобального партнерства в Інтернеті». Повну версію звернення пані Северінсен можна переглянути за адресою: http://www.eurodig.org/eurodig-interactive/videos.

А ще студенти Київського міжнародного університету мали унікальну можливість безпосереднього спілкування з видатною особистістю – Ханне Северінсен, людиною по-скандинавськи простою, яка уникає будь-якого офіціозу в людських стосунках. У невимушеній бесіді були розглянені питання нових можливостей і загроз, які несе із собою Інтернет, ставлення до нього молодих людей і їхнє бачення перспектив розвитку управління Інтернетом.