14 травня 2010 року в Київському міжнародному університеті відбулася зустріч із головою відділу політики, преси й інформації Представництва Європейського Союзу в Україні

Золтаном Салаі, присвячена святкуванню Дня Європи в Україні.

Ініціатор заходу – директор НДІ глобалізації і європейської інтеграції професор Некряч А.І.

Візит пана Салаі розпочався із зустрічі з ректором КиМУ професором Х.В. Хачатуряном, у якій також взяли участь директор Інституту міжнародних відносин професор Тіменко І.В., директор Інституту журналістики професор Зикун Н.І., заступник директора Інституту журналістики професор Горевалов С.І. Золтан Салаі уважно слухав розповідь ректора про 15-літню історію Університету, у якому навчається понад 6 тисяч студентів і поставив низку питань. Випускники КиМУ – університету класичного типу – мають змогу працевлаштовуватися і продовжувати навчання за кордоном. Перспективи його розвитку пов’язані з відкриттям нових напрямів підготовки, введенням в експлуатацію гуртожитку, навчанням іноземних студентів, подальшим розвитком обміну студентами. Крім того, учасники зустрічі обговорили перспективи вступу України до Євросоюзу, ставлення до неї країн-членів ЄС, питання майбутнього міжнародного альянсу в умовах світової кризи.

Розпочинаючи бесіду зі студентами, Золтан Салаі подякував за можливість поспілкуватися з новою генерацією освіченої, амбіційної молоді. Вперше пан Салаі відвідав Україну 1986 року одразу після Чорнобильської катастрофи.

Передбачаючи, що буде поставлене питання: «Навіщо Україна потрібна Європі?», пан Салаі підкреслив, що не тільки люди, а й великі країни не байдужі до свого оточення і надають перевагу ввічливим, розвиненим, надійним сусідам.

Далі Золтан Салаі відповів на питання викладачів і студентів Київського міжнародного університету, а саме:

– Як Ви прокоментуєте взаємини Київ-Москва щодо питання вступу України до ЄС?

Представник Євросоюзу в Україні зазначив, що ЄС і Росія певною мірою залежать один від одного, але Москва в жодному випадку не може диктувати політику Європейському Союзу. ЄС не веде боротьбу за «сфери впливу», а передає норми, прийнявши які, виграє, насамперед, новий член європейського альянсу.

– Чому ЄС не встановлює безвізовий режим для громадян України, адже наша країна вже зробила такий крок?

Золтан Салаі відповів, що ЄС працює над встановленням безвізового режиму для України. Для цього необхідно подолати технічні перешкоди (видачу громадянам України закордонних паспортів, що відповідають вимогам ЄС, зокрема наявність у них відбитків пальців власника документа тощо), політичні (не всі країни підтримують введення безвізового режиму для України, тому необхідно переконувати їх у доцільності такого рішення), розв’язати проблеми кордонів із сусідніми країнами (зокрема, питання демаркації кордонів Україна-Росія). Пан Салаі впевнений, що безвізовий режим для України буде встановлено.

– Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію, яка склалася в Грецькій Республіці.

Греція видала більше грошей, ніж може заробити. У цій ситуації можна було б зекономити, але греки вже звикли добре жити й вдаються до активних дій, щоб запобігти скороченню соціальних витрат. Золтан Салаі вважає, що незважаючи на складну ситуацію, завдяки діям ЄС все нормалізується.

– Як криза в Греції впливає на Вашу країну?

Представник ЄС в Україні відповів, що три роки тому в Угорщині дефіцит бюджету складав 10 %. Вжиті заходи дозволили знизити його до 3 %. За умов глобалізації жодна держава в світі не існує окремо, а криза, що виникла в одній країні, може легко перетворитися на світову.

– Чому провалилося прийняття Конституції ЄС?

Причина в політичних протиріччях, вважає пан Салаі, адже різні країни-члени ЄС займали різні позиції щодо цього питання. Лісабонська угода фактично і є Конституцією Євросоюзу.

– Яких заходів планує вжити ЄС для послаблення «паливної» залежності від Росії?

Східні країни ЄС значно більше залежать від постачання палива Росією, ніж, наприклад, Англія або Голландія. Але Росія як продавець також залежить від ЄС. Європейський альянс розробив енергозаощаджуючий план до 2020 року, який передбачає економію 20 % електроенергії, що споживається, ще 20 % припадає на вироблення «зеленої електроенергії». Альтернативним джерелом постачання газу до Європи стане газопровід Набукко.

– Яких якостей не вистачає Україні, щоб побудувати гармонійні взаємини з ЄС?

Рада Європи – це спільнота, що дотримується певних норм, одна з яких – верховенство права. Передусім необхідно, щоб в Україні працювала чесна непідкупна судова система, вибори проходили на демократичних засадах, були подолані наслідки корупції, функціонувала ринкова економіка. Якщо буде укладено угоду про вільну торгівлю між ЄС і Україною, тоді держава буде повністю (і економічно, і політично) інтегрована в Європу.

– Річка Дунай об’єднує і роз’єднує наші країни. Багато років діяла ефективна система обміну студентами між ВНЗами Європи й колишнього СРСР. Нині молодь України опинилася «за бортом» здобуття освіти в ЄС. З чим пов’язана така позиція ЄС?

Можливість одержати освіту в європейських ВНЗах для українських студентів існує. Це питання поінформованості й наявності коштів. За людину ніхто не розв’яже питання її самовизначення, навчання й працевлаштування, тому студентам необхідно докладати більше зусиль і скористатися з будь-якої можливості здобути якісну освіту.

– Чого ЄС може навчитися в України?

Золтан Салаі підкреслив, що сам обрав місцем роботи саме нашу країну, адже стосунки між людьми тут набагато кращі. Проживання в багатій країні не робить автоматично людину щасливою.

– Як ставиться ЄС до договору між Україною і Росією?

Пан Салаі зазначив, що Україна сама вирішує з ким і які договори укладати («ЄС – це не НАТО», – наголосив Золтан Салаі), особливо, враховуючи геополітичну й історичну близькість України й Росії.

Підводячи підсумки плідної і надзвичайно цікавої зустрічі, професор Некряч А.І. зазначила, що Європа стає ближчою до України, зокрема, завдяки таким зустрічам і ще раз нагадала студентам Київського міжнародного університету слова пана Золтана Салаі про те, що багато що залежить від нас самих, нашого бажання навчатися й широко застосовувати набуті знання на практиці, а найголовніше – від нашої активної життєвої позиції залежить і майбутнє України.