Найважливіша функція психології в загальній системі наукового знання полягає в тому, що вона, синтезуючи досягнення низки інших галузей наукового знання, є, за висловом відомого російського психолога Б.Ф. Ломова, інтегратором усіх наукових дисциплін, об'єктом дослідження якої є людина.

Саме людина й сенс її життя цікавили видатного польського поета, психолога Чеслава Мілоша, до 100-річчя від дня народження якого була проведена IV Міжнародна науково-практична конференція на тему «Проблеми емпіричних досліджень у психології» 22–23 грудня 2011 року в Київському міжнародному університеті. Організатори: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України; Національна академія педагогічних наук України; Київський міжнародний університет; НДІ психології КиМУ; інші установи й організації.

Конференція розпочалася роботою творчо-прикладної майстерні «Соціально-психологічна технологія «Відкритий простір». Темою її стало конструювання портрету психології XXI століття, а проблемою – якою бути психології у XXI столітті – науково-теоретичною дисципліною, сферою соціальної практики чи прикладною технікою психологічного впливу.

Технологія «Відкритий простір» – це креативний метод проведення діалогу (дискусій) у групах від 8 до 1000 осіб, що застосовується для стратегічного розвитку, пошуку рішень у проблемних ситуаціях, розвитку команд, у роботі в групах за інтересами, про що й зазначила професор Маноха І.П. – директор НДІ психології КиМУ, доктор психологічних наук. Зрозуміти суть цієї технології допоможе вислів: «Відкритий простір діє завдяки високому рівню зацікавленості учасників, яку спрямовує відповідальність і надихає свобода».

Ведуча майстерні Руда О.З. – доцент кафедри психології КиМУ, кандидат історичних наук, яка має досвід проведення подібних майстерень на міжнародному рівні, ознайомила учасників із правилами, послідовністю й особливостями роботи на кожному етапі з метою досягнення найбільшої ефективності майстерні.

На емпіричному рівні дослідження встановлюють нові наукові факти і на основі їхнього узагальнення формують закономірності. Теоретичне осмислення отриманих на емпіричному рівні вірогідних фактів — основний шлях здобуття дійсно наукових знань. Емпіричне дослідження спрямоване безпосередньо на конкретний об´єкт: явище, процес або закономірність і спирається на дані спостережень і експериментів.

Оксана Зіновіївна зазначила, що ця методика допомогла свого часу винайти нові моделі будівельних споруд, нову конструкцію дверей літака, продовжує сприяти винаходженню нових напрямів підготовки в освіті.

Відповідно до настанови ведучої учасники (студенти й викладачі) записували тему, яка, на їхню думку, варта обговорення, зачитували й вивішували її на «дошку оголошень».

Після цього кожен обирав серед них цікаву для себе тему. Далі наступав час обговорень, під час яких учасники могли приєднатися до інших груп, вносити свіжі ідеї, нестандартні погляди.

Для обговорення пропонувалися такі теми: розвиток вивчення невербального спілкування, несподівані варіанти й ідеї щодо захисту магістерських робіт, психологічні основи корупції, дитяча психологія, мотивація студентів до ефективного навчання, психологія екологічного способу життя, любов як основа і мотивація життя, як зробити психологію не тільки корисною, а й цікавою тощо.

Висновки обговорень, пропозиції, узагальнення фіксувались у протоколах, а наприкінці проведення майстерні кожен учасник одержував екземпляр напрацювань.

Кожен, хто прийшов до майстерні, упевнився, що в основі методу відкритого простору лежить здатність людини самоорганізовуватися, і розмір, склад групи та динаміка обговорення питання є продуктом самоорганізації учасників, а також у тому, що на подібні заходи збираються люди, яких хвилює певне питання і які готові взяти на себе відповідальність за його з’ясування.

23 грудня 2011 року конференція продовжила свою роботу пленарним і секційними засіданнями.

Пленарне засідання професор Маноха І.П. розпочала розповіддю про життя людини-легенди, носія польської та литовської культури – Чеслава Мілоша, який являє собою уособлення сучасної філософії і психології. Розроблені Мілошем психологічні типи (альфа, бета, гамма, дельта (трубадур) і окремо – «ворог порядку» – людина, яка творить власну історію, буття, її життя стає надбанням цілого світу) відомі широкому колу фахівців. Ірина Петрівна висвітлила екзистенціальну традицію у становленні світової психологічної науки, а також висловила впевненість, що у власних доповідях учасники конференції певною мірою сприятимуть пошуку відповіді на питання сенсу людського існування, віддаючи цим данину Чеславу Мілошу.

Історико-культурному синтезу екзистенціальної філософії та психології був присвячений виступ Бреусенка-Кузнецова О.А. – кандидата психологічних наук, доцента НТУУ «Київський політехнічний інститут», який зупинився на суперечностях методологічних орієнтирів емпіричних досліджень теоретиків і практиків у цій галузі. І як наслідок – висновок про необхідність включати в роботу метафізичні теорії прихильникам обох поглядів.

Проектний складник рефлексивного тренінг-практикуму як перспектива проактивності тренінгового методу став темою виступу Найдьонова М.І. – доктора психологічних наук, провідного наукового співробітника Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, – сутність якого полягає в захисті людського ego від виклику обставин, які можуть чекати на людину в майбутньому, а також виробленню певних умінь і навичок у групи людей (колективу організації) для досягнення найкращих результатів у поставленій ними меті.

Котенко Анастасія – студентка психологічного факультету КНУ ім. Т. Шеченка досліджувала психологічні складники діалогу «автор-читач» на прикладі сприйняття художніх текстів «фентезі». Метою дослідження було виявлення змін світогляду людини під впливом цього жанру. До дослідження були залучені учасники віком від 14 до 56 років, які визначили пріоритетні причини, через які вони захоплюються читанням «фентезі». Наприкінці дослідження Анастасія виділила таку типологію читачів: читач-мрійник, поміркований і вибагливий читачі.

Коваленко О.Ю. – студент психологічного факультету КНУ ім. Т. Шевченка досліджував лідерство як професійно важливу якість: режисура, бачення світу, відповідальність. В опитуванні брали участь 67 студентів спеціальностей «Психологія» й «Кіно-, телемистецтво», під час якого було виявлено, що лідерські якості властиві людині від народження, проте в навчальний процес слід запроваджувати технології, що сприятимуть їх вихованню. Несподіванкою став розподіл особистісних якостей лідера студентами обох напрямів підготовки: пріоритетні якості з одного списку займали нижні позиції в іншому, а саме: освіченість, турботливість, працьовитість, ліберальність.

Типологічну карту-прогноз особистісної і професійної гармонійності жінки-керівника вибудовувала Глінка Анжеліка – аспірантка психологічного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, яка в процес дослідження залучила 34 жінки-керівники віком від 24 до 57 років і 300 студентів різних спеціальностей, за результатами якого були виділені 7 груп жінок-керівників: жінка-«лідер», жінка-«жінка», жінка-«вічна відмінниця», жінка, що не встигає бути матір'ю, жінка-«альфа-лідер», жінка-«само-ідеал», жінка-«начальник».

Психологічними переживаннями тривожності в підлітковому віці зацікавилась у власному дослідженні Горностай Яна – студентка магістратури Інституту психології та соціально-політичних наук КиМУ, яка проводила дослідження серед учнів 8-х класів Бишівської загальноосвітньої школи, і під час якого з'ясувала, що тривожність пов'язана із самооцінкою дітей. З дітьми були проведені тематичні уроки, індивідуальні бесіди класних керівників, 8 тренінгових занять, враховувалися також попередні напрацювання шкільного психолога. Результатом стало значне зниження тривожності в дітей, яке за певних обставин могло перерости в негативні особистісні риси. У домашніх умовах Яна порадила виконувати вправи на релаксацію, самозаспокоєння, а також визначальним чинником є порозуміння з батьками й довірливі з ними стосунки.

Далі конференція продовжила роботу на 5 секційних засіданнях, у роботі яких узяли участь 42 особи.

Для учасників секційних засідань, студентів Університету був презентований звіт студентів групи, яка повернулася з Краківської академії.

Реалізація стратегії міжнародного партнерства Київського міжнародного університету є одним з пріоритетних напрямів діяльності. Залучення іноземних викладачів, запровадження програм обміну викладачами та студентами, нових форм і методів співпраці, накопичення європейського та світового освітнього досвіду – усе це сприяє підвищенню якості підготовки спеціалістів.

Нині активно працюють угоди між Київським міжнародним університетом та університетами Цзинань (Jinan University) і Нанькайським (КНР), Краківською академією ім. А.Ф. Моджевського (Польща), Лісабонським університетом Камоеша (Португалія), Римським університетом “La Sapienza”, завдяки яким у 2009–2011 роках пройшли стажування 70 студентів і викладачів, відбувся взаємний обмін навчально-методичними планами, науковою літературою, викладачами.

20 грудня 2011 року група студентів КиМУ, а саме 10 осіб, які представляли спеціальності – психологія, журналістика, кіно-, телемистецтво, міжнародна інформація, – на чолі з директором НДІ психології КиМУ професором Манохою І.П. повернулися до Києва після 10-денного перебування в Краківській академіі імені А.Ф. Моджевського.

Перебування в Польщі передбачало ознайомлення з особливостями підготовки студентів Академії, зі специфікою національної культури, традиціями й архітектурою міста Кракова. Програма передбачала: аудиторні лекції, робота на телестудії Академії і створення спільного відеофільму, екскурсії й позапрограмне спілкування з польськими студентами і викладачами.

23 грудня 2011 року відбувся звіт студентів групи, яка повернулась із Краківської академії, під час якого кожен з учасників поділився власними враженнями. Створений ними фільм відображав кожен день їхнього перебування.

Окрім лекцій, семінарських занять, практичного заняття на телестудії, результатом якого став 3-хвилинний фільм про перебування в Польщі, студенти відвідали Стару Синагогу (XV століття), музеї Шиндлера і сучасного мистецтва, одну з найбільших і найстаріших святинь Кракова та й усієї Польщі загалом – Маріацький костел (1221 р.) з розписом польських та італійських художників, соляні шахти в м. Величка, «Філіп Морріс Інтернешнл» – провідну міжнародну тютюнову компанію, Вавельський замок – найзначнішу історичну будівлю і символ Польщі, у якому похований загиблий президент Лех Качинський. Студенти віддати данину шани закатованим в'язням в Аушвіці – одному з найбільших нацистських концтаборів (1940–1945 рр.). Кожен день був презентований учасниками проекту.

Презентація закінчилася традиційним танком, який студенти виконували в усіх знакових місцях.