У межах Третього Європейського Діалогу з управління Інтернетом 29 квітня 2010 року відбулися національні дебати з управління Інтернетом, у яких взяв участь виконавчий директор Інтернет Асоціації України Куковський В.В.

Володимир Васильович зазначив, що прихильники розвитку Інтернету дотримуються однієї з двох протилежних тенденцій:

- жорстка регуляція державою Інтернету;

- Інтернет повинен залишатися неформалізованою структурою.

Учасники Всесвітньої зустрічі на найвищому рівні з питань інформаційного суспільства, яка відбулась у Женеві 2003 року, дійшли висновку, що управління Інтернетом повинно здійснюватися з урахуванням національної специфіки. Україна, підкреслив пан Куковський, відрізняється жорсткішою регуляторною політикою. Триває дискусія і щодо передачі прав адміністратора домену .UA державі, адже правозахисні організації вбачають у цьому можливість тиску на Інтернет-ЗМІ з боку держави. Обговорюються і зміни концепції розвитку домена .UA і правил реєстрації на цьому домені, а саме перспектива отримати право «прив’язки» до .UA не тільки власникам зареєстрованих торгових марок.

Володимир Васильович звернув увагу всіх присутніх на те, що майданчиками для проведення цих дискусій є:

- конференції і круглі столи;

- консультаційна рада домену .UA;

- робоча група .UA з розвитку доменного простору в Україні;

- європейські діалоги з управління Інтернетом.

Участь України в цьому проекті дає змогу долучитися до міжнародних напрацювань у цій сфері, вивести дискусію щодо національної специфіки на міжнародний рівень.

«Сьогоднішня зустріч дозволяє поділитися новими ідеями, створити нові форми для ефективнішого розвитку управління національним сегментом Інтернету», – зазначив пан Куковський.

Відповідаючи на питання студентів КиМУ, Володимир Васильович звернув увагу на першочергові завдання, а саме: створення центру адміністрування домену .UA і координаційної ради при ньому, де будуть однаково представлені державні й громадські організації. Пан Куковський підкреслив, що розвиток українського сегмента Інтернету проходить нормально. Головне, щоб цей процес був максимально прозорий і проходив під пильною увагою громадськості, а держава вже продемонструвала своє розуміння того, що силовими методами регулювати питання щодо Інтернету неефективно.

Повну версію дебатів можна знайти за адресою: http://www.eurodig.org/eurodig-2010/programme/workshops/national-debates-on-ig.

Участь у роботі секції «Географічні та інші назви, які становлять суспільний інтерес, як нові домени верхнього рівня» взяв адміністратор домена .UA Дмитро Кохманюк, який відповів на питання студентів КиМУ, а саме:

– Яка мета співробітництва з іншими мережевими організаціями, зокрема, з Міжнародною корпорацією з присвоєння доменів ICANN?

Дмитро Кохманюк відповів, що це необхідно для підвищення надійності системи та її доступності користувачу.

– Для чого існують домени і як їхні імена пов’язані з мовою країни?

Пан Кохманюк пояснив, що географічні назви доменів існують для зручності адміністрування. Це спосіб самоідентифікації сайту або створення ієрархії, що дозволяє зняти навантаження з центрального органа адміністрування і розподілити відповідальність згідно з рівнем ієрархії. Тобто система доменів схожа на каталог чи реєстр, який поділяє ресурс відповідно до аудиторії, а не до мови.

– Чи існує конкуренція при реєстрації доменів?

Пан Дмитро підтвердив, що конкуренція існує на рівні реєстрації домену (існує поняття «привабливості домену»). В Україні реєстрація доменів першого рівня здійснюється тільки для власників торговельних марок. Така конкуренція дає потенціал для розвитку зручності користування, лібералізації правил користування і привабливості ціни.

– Які відмінності в реєстрації доменного імені в Україні та інших країнах?

Пан Дмитро зазначив, що відмінності в реєстрації існують для резидентів і нерезидентів країни. У Канаді, наприклад, юридичні особи реєструють ім’я в домен відкрито. В Україні реєстрація імен першого рівня проходить тільки для власників торгових марок.

– На який термін реєструється ім’я?

Дмитро Кохманюк відповів, що на 1 чи 2 роки. При цьому потрібно розрізняти дві окремі процедури: отримання доменного імені та його прописування на власному сервері чи сервері провайдера.

– Які переваги й недоліки створення кириличного домену?

Відповідаючи на це питання, він зазначив, що підтримує створення кириличного домену, бо доцільність його існування повинна бути перевірена на практиці. При цьому пан Дмитро розповів, які труднощі можуть зустрічатися при використанні кирилиці для відкриття сайтів латиною і торкнувся проблеми сприйняття адреси електронної пошти на слух. Хоча питання створення кириличних доменів зараз багато обговорюється, але є нагальніші проблеми, які постали перед DNS-системою і вимагають розв’язання, а саме:

- ip-адресація;

- електронний підпис;

- атаки на сервери;

- антивірусний захист.