Надзвичайна популярність, якою користуються останніми роками серед абітурієнтів творчі спеціальності (а в Київському міжнародному університеті готують за напрямами журналістика, кіно-, теле- й театральне мистецтво), свідчить не лише про високий рівень підготовки цих фахівців у КиМУ, а й про те, що суспільство потребує таких спеціалістів.

Майстер-клас відомого кінорежисера, сценариста, заслуженого діяча мистецтв України, члена-кореспондента Академії мистецтв України, засновника й незмінного арт-директора фестивалю «Відкрита ніч» Михайла Герасимовича Іллєнка, який відбувся в Київському міжнародному університеті 15 лютого 2011 року, примусив студентів КиМУ замислитися над питанням призначення кіномитця.

Михайло Герасимович Іллєнко насамперед звернув увагу студентів на парадокс професії, яку вони опановують: кожен з глядачів знає азбуку кіномистецтва, адже кожен з нас, коли дивиться кіно, плаче й посміхається там, де запрограмував кінорежисер. Труднощі застосування вже відомої азбуки виникають на практиці. Кожен вихід на знімальний майданчик, зазначив Михайло Герасимович, – це своєрідний двобій, виклик, адже митець прагне зняти кіно, що стане подією. Як вийти на такий високий рівень творчості кожен вирішує сам.

Зауваживши, що останній найпотужніший вибух в українському кіно відбувся в 60-х роках минулого століття з появою фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, Михайло Герасимович наголосив, що український глядач нині потребує кінотворів, знятих за формулою «Ми тут і тепер». Таке кіно є, але воно маловідоме і йому надзвичайно важко протистояти комерціалізованій закордонній кінопродукції.

Завершуючи майстер-клас, визнаний митець і відданий патріот України, Михайло Герасимович Іллєнко запропонував студентам КиМУ власний рецепт створення талановитого сучасного українського кіно: знімати фільми, за якими скучив глядач, робити це від душі й не боятися протистояння з комерційним закордонним кіно.