Інститут телебачення, кіно і театру та Інститут журналістики Київського міжнародного університету, продовжуючи серію зустрічей із відомими людьми, 18 березня 2010 року провели майстер-клас випускового редактора, телеведучої, журналіста Олени Євгенівни Десятник.

Студенти ІІ курсу напрямів підготовки журналістика й кіно-, телемистецтво мали нагоду познайомитися з однією зі сторін своєї майбутньої професії з перших рук.

Олена Євгенівна закінчила факультет кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Проте доля вирішила втрутитися в її життя: коли Олена Євгенівна прийшла влаштовуватися на роботу програмістом на телекомпанію «Ютар», режисер запропонував їй спробувати себе як ведучу телепрограми. Відтоді минуло вже 20 років, як пані Десятник поринула в творче життя.

Свою творчу майстерність Олена Євгенівна відшліфовувала, працюючи у відділі новин і реклами.

Уся зустріч була побудована на прикладах із власного досвіду. Як приклад справжньої журналістської роботи Олена Євгенівна зачитала текст, який вийшов у прямий ефір, коли було вбито міністра транспорту Г. Кирпу. Тоді було дуже мало інформації і коментарів посадових осіб. Репортер Тарас Ратушний вирушив на місце подій і фіксував будь-яку інформацію: «свідки висловлюють…, припускають…, казали…». Він пробув цілу ніч на варті й у підсумку з'явився об’ємний і єдиний серед усіх телеканалів репортаж.

Для справжнього журналіста потрібні дві речі для створення сюжету – герой і проблема. Яскравим прикладом стала ситуація, коли знімальна група застрягла в заторі на Московському мості. Вони почали знімати репортаж, рухаючись мостом, брати інтерв'ю в людей. Заручниками ситуації стали – весільний ескорт, служба доставки суші, ремонтники, які поспішали на терміновий виклик, і навіть міліціонери, яким необхідно було дістатися до місця чергового завдання.

Пані Десятник зазначила, що робота в прямому ефірі дуже відповідальна й непередбачувана. Розповіла про програму «Сніданок», ведучою якої була в середині 90-х років і в якій періодично змінювався формат для підтримки інтересу глядачів.

У 90-х роках кіно не знімалось і всі кіномитці пішли в рекламу. Майже всі рекламні ролики виходили міні-фільмами й були своєрідними шедеврами.

Головним у рекламі є слоган, який являє собою опосередковану рекламу. Олена Євгенівна займалася написанням сценаріїв рекламних роликів, вигадуванням слоганів.

Студентів цікавила думка професіонала щодо сучасного стану телевізійної реклами. Пані Десятник з прикрістю зазначила, що сучасна реклама не на належному рівні, у ній багато помилок, відбувається безкінечне спрощення сприйняття. А це, зокрема, є наслідком зниження загального рівня культури й освіченості як керівників проектів, так і людей загалом. Також Олена Євгенівна порадила студентам не боятися змінювати фах. А якщо закриваються одні проекти, то слід пробувати себе в інших сферах телебачення, але постійно бути в роботі й не робити творчої перерви.

Наприкінці зустрічі Горевалов С.І. – заступник директора Інституту журналістики, професор – запропонував Олені Євгенівні організувати ще раз зустріч, на якій вона вже продемонструє відеоматеріали своєї роботи, а також покаже себе в роботі в різних сферах телебачення.