Зовнішня політика України

не прозахідна чи просхідна – вона є проукраїнська.

Б. Тарасюк (голова комітету ВР України

з питань європейської інтеграції)

20 грудня 2011 року студенти Київського міжнародного університету мали змогу безпосередньо спілкуватися з відомими українськими дипломатами й представниками дипломатичного корпусу іноземних представництв країн, акредитованих в Україні, які взяли участь у роботі круглого столу «Роль дипломатії ХХІ століття у розв’язанні глобальних проблем сучасності», організованому структурними підрозділами Університету з нагоди святкування Дня української дипломатії, а саме: НДІ глобалізації та європейської інтеграції (директор – професор Козлітін В.Д.), Інститут міжнародних відносин (директор – професор Тіменко І.В.) і Центром інформації, міжнародних та громадських зв’язків (керівник – доцент Чучковська О.М.).

У роботі круглого столу взяли участь ректор Університету професор Хачатурян Х.В.; міністр закордонних справ України (1994–1998), президент Генеральної Ассамблеї ООН (1997–1998) Удовенко Г.Й; Посол з особливих доручень МЗС України (2009–2011) Княжницький В.Л.; заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні пані Марія Юрикова; Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії в Україні пані Дра Нініг Сунінгсіх Рохдіат; Надзвичайний і Повноважний Посол Ірану в Україні пан Акбар Гасемі-Аліабаді; Надзвичайний і Повноважний Посол Нігерії в Україні пан Ібрагім Пада Касаї; Надзвичайний і Повноважний Посол Палестини в Україні доктор Мохаммед Аль-Асаад; ректор Київського Інституту музики імені Р. Глієра, народний артист України, професор Злотник О.Й.; радник-посланник Посольства Німеччини в Україні пані Анна Фельдгузен; перший заступник Посла Марокко в Україні пан Насріддін Фаузі Рамдані; перший секретар Посольства Держави Кувейт в Україні пан Талал Аль-Газза; другий секретар Посольства Іраку в Україні пан Джабер Аль-Темімі.

Робочими мовами круглого столу були українська, англійська, російська.

У вступному слові ректора Київського міжнародного університету професора Хачатуряна Х.В. прозвучали вітання на адресу присутніх українських й іноземних дипломатів, чия праця сприяє утвердженню України на міжнародній арені та встановленню дружніх відносин між націями, що вкрай важливо для всіх країн у глобалізованому ХХІ столітті.

Аналіз роботи саміту Україна-ЄС (19 грудня 2011 рік), причини не підписання Угоди про Асоціацію, відповідь на питання: «19 грудня 2011 р. – перемога чи поразка України на шляху до євроінтеграції?» – були висвітленні у виступі екс-міністра закордонних справ України Удовенка Г.Й.

«Україна є стратегічним партнером Європейського Союзу, адже це європейська, з 46-мільйонним населенням країна, з розвиненою економікою, великим науковим і людським потенціалом, яка досягла значних успіхів за роки незалежності. Це одна з держав, яка має і продовжує успішно будувати відносини з країнами Сходу. Але нині Україні конче потрібні реформи в напрямі зміцнення демократії, захисту прав людини й підвищенні рівня життя українців. Саміт Україна-ЄС 19 грудня дав зрозуміти українській владі: будуть зміни – буде Угода, не буде змін – Угода чекатиме на кращі часи», – зазначила у виступі Марія Юрикова, заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні.

З особливостями розвитку економік Індонезії та Ірану, урахування ними досвіду країн з розвинутою, передовою економікою й вибір власного шляху розвитку, впливом і наслідками світової економічної кризи в глобалізованому суспільстві поділилися Надзвичайні та Повноважні Посли Індонезії та Ірану – пані Дра Нініг Сунінгсіх Рохдіа та пан Акбар Гасемі-Аліабаді.

Зацікавленість учасників круглого столу викликав виступ В’ячеслава Княжницького, Посла з особливих доручень МЗС України (2009–2011 р.р.). Від 2004 до 2009 року В'ячеслав Леонідович працював радником з питань енергетики, ядерної безпеки представництва України при ЄС (Брюссель). У виступі він наголосив, що Україна повинна прискорити адаптацію свого законодавства й модернізацію ГТС, тому що 2015 року в ЄС відкривається єдиний ринок електроенергії та газу. Якщо ми не встигнемо стати його частиною, то ризикуємо надовго залишитись у тісних обіймах одного нафтогазового монополіста. Тому збільшення видобутку власного українського газу, модернізація ГТС відповідно до Брюссельської декларації від 2009 року й виконання зобов'язань Угоди про Енергетичне Співтовариство, участь України в будівництві нових газопроводів, залучення інвесторів і реалізація масштабних проектів в енергетичному секторі матиме ключове значення для інтеграції економіки України до Європейського Союзу.

Анна Фельдгузен (радник-посланник Посольства Німеччини в Україні) зазначила, що Німеччина, країна зі сталими темпами економічного зростання, стабільним фінансовим становищем, є одним із стратегічних економічних партнерів України. На жаль, у політичному контексті відносини України і Німеччини трішки гальмують. Так, наприклад, Німеччина була однією з країн, яка блокувала скасування візового режиму для українців. Пані Фельдгузен висловила побажання, щоб в найближчі 5–10 років українське керівництво спрямувало зусилля на проведення реформ, які б стимулювали інвестиції в країну, створення умов для розвитку малого і середнього бізнесу. Про це багато говориться з боку українських урядовців, але в реальному житті позитивних зрушень дуже мало.

Ректор Інституту музики імені Р. Глієра, народний артист України, проф. Злотник В.Й. від імені діячів культури України привітав українських та іноземних дипломатів, а також майбутніх фахівців зі святом – Днем дипломатичної служби України та поділився своїми поглядами щодо ролі культури, музики в міжнародній політиці.

У прес-конференції для ЗМІ (хід роботи круглого столу висвітлювали: ТРК «5 канал», газета «Постскриптум плюс», Телестудія КиМУ), дискусії активну участь узяли студенти Інституту міжнародних відносин. Їхні питання звучали англійською мовою, а саме:

1. Як на Вашу думку, дипломатія ХХІ століття – це мистецтво чи наука? (питання до пані М. Юрикової);

2. Які галузі українсько-палестинських відносин є нині найперспективнішими? (питання до Посла Палестини);

3. Як відомо, після тривалої перерви Іран і Єгипет встановили дипломатичні відносини, які їхні перспективи? (питання до Посла Ірану);

4. Що більше посприяло революційній хвилі у Північній Африці: внутрішні чи низка зовнішніх чинників? (питання до Посла Нігерії);

5. Чи існують механізми запобігання т.з. «мускульної дипломатії»? (питання до п. Анна Фельдгузен);

6. Відомо, що будучи основним постачальником газу в Європу, Росія використовує це для досягнення власних зовнішніх цілей. Що, на Вашу думку, може порушити таку монополію Росії і як це повинна враховувати Україна у відносинах з Росією? (питання п. Княжницькому В.Л.).

Модератор круглого столу – директор Інституту лінгвістики, доцент Лавриненко О.О. – завершуючи роботу круглого столу, подякував усім учасникам, насамперед гостям, зазначивши, що досвід дипломатичної роботи, яким вони поділилися під час виступів і дискусії, є неоціненним внеском у справу підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин Київського міжнародного університету.

Свято з нагоди круглого столу, Дня української дипломатичної служби завершив яскравий студентський концерт.

Вітаємо з Днем дипломатичної служби України!