Вадим Львович Чубасов – видатний український кінорежисер, кінознавець, педагог – останні роки власного яскравого, насиченого, неординарного творчого життя присвятив викладанню в Київському міжнародному університеті. Кілька поколінь кіномитців, випускників КиМУ, з гордістю вважають себе його учнями, завдячують Майстрові не тільки здобутими знаннями, а й любов’ю, інтуїтивним відчуттям професії. Започаткованому Університетом Міжнародному кінофестивалю «Молоде телебачення» присвоєно ім’я В.Л. Чубасова, урочиста частина якого щорічно відбувається у спеціалізованій аудиторії його імені. Традиційним став День пам’яті митця, який пройшов 7 жовтня 2011 року й був підготовлений професором кафедри кіно-, телемистецтва Інституту телебачення, кіно і театру КиМУ, керівником Центру культурологічних проектів Мироненко М.А.

 

 

Почесні гості заходу – родина Вадима Львовича, його учні й колеги – Тамара Володимирівна Щербатюк (дружина); Олена Львівна (дочка); Ірина Костянтинівна Дніпренко, професор, режисер-практик; Михайло Геннадійович Лебедєв, педагог, заслужений працівник культури України; Григорій Овсійович Десятник, доцент кафедри кіно, телемистецтва КиМУ.

 

І.К. Дніпренко (учениця першого випуску Вадима Львовича), розповідаючи про непересічного педагога, людину енциклопедичних знань, наголосила, що В.Л. Чубасов заснував нову професію – телережисера, створював надзвичайно складні телевізійні спектаклі й був вимогливим до учнів, яким дозволяв пропустити заняття «тільки у двох випадках: одруження, або смерті».

 

М.Г. Лебедєв нагадав про мільйонну глядацьку аудиторію Вадима Львовича й надзвичайно важку організаційну роботу, яку виконував телережисер, обмежений у технічних можливостях того часу, проте вільний у творчому пошуку.

 

 

Г.О. Десятник підкреслив: «Вадим Львович – це історія, яку потрібно вивчати, щоб дійти висновків, необхідних для власного творчого зростання». Він згадував Учителя як цільну особистість, Майстра, який завжди визначав нездійсненні цілі й досягав їх, піднімаючи «загальну планку» українського телебачення на нову висоту, був Мислителем, що май колосальний вплив на студентів.

 

Т.В. Щербатюк нагадала заповіт Вадима Львовоча: «не бути байдужим», Людини, яка «хотіла творити й віддавати», самодостатньої, абсолютно неегоїстичної.

Студенти мали змогу переглянути кінострічку-спомин, присвячену В.Л. Чубасову. Власними враженнями від спілкування з ним поділилися його учениці, випускниці КиМУ Марина Гришай і Анна Цигима.

 

  

 

Вадим Львович виховав не одне покоління видатних митців. Бути його учнем – це найкраща рекомендація у світі кіно, бо означає, що це – фахівець найвищої кваліфікації. Заснована В.Л. Чубасовим наукова школа в Київському міжнародному університеті продовжує справу Майстра – щороку з його стін виходять творці, що пам’ятають жартівливий заповіт: необхідно любити те, що ти створюєш, не можна створювати «з холодним носом». Ми пам’ятаємо!