Той, хто не розмірковуючи каже своє слово,

після цього буде багаторазово докоряти собі

Аттар Фарідаддін.

14 квітня в Ірані відзначають день вшанування Аттара Фарідаддіна (Фарід ад-Дін Мухаммад ібн ібра хім Аттар) – перського суфійського поета, автора багатьох поем і віршів. Твори Аттара пройняті палким прагненням єднання з божеством і глибокими філософськими думками.

20 квітня 2010 року в Київському міжнародному університеті відбувся круглий стіл за участю українських та іранських учених, присвячений 800-річчю від дня народження Аттара Фарідаддіна. Захід було організовано НДІ сходознавства КиМУ, кафедрою східних мов КиМУ спільно з Посольством Ісламської Республіки Іран в Україні (автор проекту – доктор А.Р. Данешманд Есламі – співробітник Посольства).

Зустріч розпочав директор НДІ сходознавства, доктор філологічних наук, професор Мушкудіані О.Н., який привітав гостей від імені ректора КиМУ професора Х.В. Хачатуряна. Олександр Несторович зазначив, що розвиток світової культури й літератури неможливо уявити без внеску до її скарбниці представників талановитого перського народу. Більшість людей, підкреслив професор Мушкудіані, залишають у спадок наступним поколінням тільки дві дати: народження й смерті. Виняток становлять лише видатні особистості, одна з яких – Аттар Фарідаддін, про що свідчить цей захід. Шлях, який пройшов суфійський філософ, підніс його на вершину світової поезії, а духовний доробок був далі розвинений у творах Нізамі, Шота Руставелі, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Франка та інших світочів світової літератури.

Із доповіддю «Творчий геній світової цивілізації» виступив доктор А.Р. Данешманд Есламі, який зазначив, що поетичні книжки Аттара Фарідаддіна «Лист Бога», «Лист-порада», «Розмова птахів» і прозовий твір «Тазкератол Олія» є прикладом його науково-філософського пошуку й обґрунтування істини. Інші відомі містики вважають Аттара джерелом й авангардом людської думки, а вивчення і дослідження його спадщини – перший крок на шляху до пізнання людських цінностей. Доктор Данешманд звернув увагу присутніх на те, що нині ми ведемо діалог між культурами простою і зрозумілою мовою школи Аттара. Простота й зрозумілість – ті якості, яких досягає людина додатковими зусиллями й старанністю, втіленням яких є видатний містик Аттар Фарідаддін.

Зустріч продовжив завідувач кафедри слов’янської філології та загального мовознавства професор Ющук І.П., який назвав Аттара Фарідаддіна провісником любові й краси, основним наміром якого було позбавити людину егоїзму й гордині, переконати, що всі пошуки завершуються в океані власної душі. Іван Пилипович підкреслив, що таку ж думку Аттара через 700 років, незалежно від нього, повторив Памфіл Юркевич у своїй філософії серця. Пан Ющук зазначив, що перекладів Аттара Фарідаддіна українською мовою немає, що є великою втратою і, якби не було таких світочів, то людство деградувало б.

Доповідь доктора Мір Хашимі, експерта з викладання перської мови від Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні, «Роль казки у містичних повчальних віршах» прозвучала перською мовою, послідовний переклад якої здійснювала доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Бочарнікова А.М. Слухачі мали змогу разом із доповідачем «перегорнути» сторінки біографії Аттара Фарідаддіна від народження на початку XII століття в сім’ї лікаря народної медицини. З раннього віку він відчув потяг до релігійного містицизму. Головною темою книжки «Логіка польоту» є світ, у якому моральні цінності вищі за матеріальні, а метою є плекання всього найкращого в душі людини. Шлях до досконалості – важкий і потребує протиставлення себе матеріальному світові, а велика божественна любов допомагає людині рухатися цим шляхом. За допомогою казок Аттар наближав до себе читача, а вплив притчі глибший, ніж повчання.

Завідувач сектором східної філософії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, кандидат філософських наук Ярош О.С. зосередив увагу на історичному зв’язку творчості Аттара зі суфізмом, для якого надзвичайно важлива тема духовної подорожі. Власний духовний досвід Аттара відображений у казці «Розмова птахів» (7 долин на їхньому шляху – це етапи духовного становлення, коли позбуваються недоліків, духовних хвороб і набувають нових якостей і чеснот).

Професор Мушкудіані О.Н. відмітив основні етапи розвитку суфізму, підкреслив філософське навантаження творів Аттара Фарідаддіна, схарактеризував його жанрову систему й стиль. Олександр Несторович звернув увагу слухачів на близькість творчої манери Аттара до Г.С. Сковороди, а також схожість творів великого суфія з «Антологією Святих», Києво-Печерським Патериком. Перська література стала широко відома в Україні з кінця XIX століття, завдяки, насамперед, творам Агатангела Кримського. Підводячи підсумки зустрічі, професор Мушкудіані подякував усім учасникам: «Ваші думки, знання й знахідки дозволили доторкнутися до скарбниці унікальної перської культури». Зважаючи на багато ювілейних дат визначних перських поетів і діячів у 2010 році, Олександр Несторович запропонував проводити зустрічі студентів Київського міжнародного університету з представниками Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні постійно, що стане доброю традицією долучення українців до перської культури.

На знак подяки Третій секретар і аташе з культури Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні пан Голамреза Херадманд передав пам’ятні подарунки професору Мушкудіані О.Н. і доценту Бочарніковій А.М.

Після закінчення цієї теплої зустрічі в усіх залишилося відчуття причетності до великої перської культури, до суфізму, до часів, коли Вчитель, неспішно заваривши чай чи каву, починає розповідати казку, через іносказання якої навчає і виховує своїх учнів. Така унікальна можливість була надана й студентам Київського міжнародного університету – отримати не тільки інтелектуальні знання, а й потужний поштовх для власного духовного розвитку.