АРХІВ НОВИН

---

…::: 26.12.06 :::…

26 грудня 2006 року відбувся Візит Надзвичайного та Повноважного Посла Китайської Народної Республіки в Україні пана Ґао Юйшена до Київського міжнародного університету. Візит відбувся в рамках програми «Україна і Світ», що діє в КиМУ. Вона передбачає організацію зустрічей студентів і викладачів з представниками посольств різних країн, участь студентів у акціях, які організовують дипломатичні представництва і міжнародні організації. Мета програми: поширення інформації про особливості політичного устрою, культурного життя та національних традицій різних країн світу.

Програма візиту передбачала зустріч зі студентами Інституту міжнародних відносин та Інституту лінгвістики, які вивчають мову, культуру та традиції Китаю.

Пан Посол прочитав лекцію студентам та викладачам Київського міжнародного університету щодо сучасного стану та перспектив розвитку двосторонніх китайсько-українських відносин, а також перспектив розвитку співпраці між Китайською Народною Республікою та Україною у сфері освіти і культури.

Також пан Посол дав відповіді на питання студентів Інституту лінгвістики та Інституту міжнародних відносин КиМУ.

- Які заходи Ви, пане Посол, плануєте проводити для поширення та популяризації древньої та надзвичайно цікавої культури Китаю?

- Посольство постійно організовує в Україні виставки китайської культури, обміни культурними (творчими) колективами, організовує гастролі китайських художніх колективів. Планується збільшення культурних обмінів з Китаєм та відкриття кількох інститутів Конфуція

- Як Ви розцінюєте перспективи співробітництва Посольства КНР та КиМУ?

- Це мій перший візит до КиМУ. Перші враження – університет великий за масштабами, багато студентів вивчає китайську мову. Надалі Посольство сприятиме студентам у вивченні китайської мови та культури.

- У зв’язку з великим інтересом студентів КиМУ до китайської мови та культури чи можливо відкрити інститут Конфуція на базі нашого університету?

- Посольство буде вивчати побажання адміністрації КиМУ.

- Які існують прогнози економістів Китаю щодо перспектив розвитку економіки Вашої країни? Наскільки велика зацікавленість Китаю в розвитку двосторонніх стосунків з Україною і в чому вона виражається?

- Китайський та український уряди мають великі плани на співпрацю в економічній сфері. Все більше спеціалістів в Україні приділяють велику увагу розвитку стосунків з Китаєм. У жовтні 2006 року спільна українсько-китайська міжурядова комісія розглядала можливості поглиблення співробітництва між нашими країнами, не лише комерційні проекти, а й багато виробничих. Економісти прогнозують, що через 2-3 роки Китай буде на третьому місці у світі за показниками ВНП (на даний час він знаходиться на четвертому місці).

На завершення зустрічі ректор Київського міжнародного університету професор Хачатур Володимирович Хачатурян висловив подяку Надзвичайному та Повноважному Послу Китайської Народної Республіки пану Ґао Юйшену за візит до університету та висловив надію на продовження співпраці між Посольством та Київським міжнародним університетом.

…::: 20.12.06 :::…

20 грудня 2006 року до Київського міжнародного університету в рамках програми «Україна і світ» відбувся візит Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Індонезія в Україні пана Александра Латуріува. Метою візиту високоповажного гостя є зміцнення стосунків між Університетом та Посольством. В університеті вивчається 10 іноземних мов, одна з яких - індонезійська.

Пан Посол прочитав студентам Інституту міжнародних відносин лекцію англійською мовою про сучасний суспільно-політичний розвиток Індонезії. Спочатку Александр Латуріув поцікавився, наскільки студенти обізнані з його країною і лише після цього розпочав читати лекцію.

Що стосується зовнішньої політики, то уряд Індонезії вважає, що вона має брати активну участь у вирішенні політичних проблем регіону та не бути пасивною у світовому політичному процесі. Зовнішня політика держави визначається її історією, географічним положенням, демографічними показниками, рівнем безпеки та національним інтересом. Не можна стверджувати, що Республіка Індонезія сьогодні проводить «нейтральну» політику. Понад усе індонезійці цінують незалежність. Це означає, що Індонезія самостійно буде вирішувати і визначати вектори своєї зовнішньої політики, не перебуваючи під зовнішнім тиском або впливом. Індонезія, як і багато інших країн, докладає значних зусиль для міжнародного співробітництва та підтримки миру в усьому світі. Це закріплено в Конституції держави (1945р.). Зовнішня політика держави є антиколоніальною, адже Індонезія понад 300 років була колонією. А сьогодні МЗС Індонезії керується наступними факторами у веденні зовнішньої політики:

1. Відновлення іміджу країни на світовій арені;
2. Піднесення економіки та підвищення добробуту населення;
3. Зміцнення національної єдності, стабільності, цілісності, збереження національного суверенітету;
4. Розвиток двосторонніх стосунків, особливо з країнами, які здійснюють інвестиції в економіку Індонезії.

Щодо двосторонніх відносин між нашими країнами, то 21 січня 1945 року Україна визнала незалежність Індонезії. У свою чергу, Індонезія визнала незалежність України 28 грудня 1991 року. Було встановлено дипломатичні стосунки між обома країнами, в Україні відкрито Посольство Індонезії. Посольство України в Індонезії відкрито з 1996 року. Відбулося декілька візитів найвищих посадових осіб в обидві країни, в ході яких було підписано такі документи: Спільна декларація співробітництва між двома державами; Угода з економічного та технічного співробітництва; Торгівельна угода між обома урядами; Угода щодо системи оподаткування; Угода щодо сприяння та захисту інвестицій; Міжурядова транспортна угода.

Двостороннє співробітництво є позитивним для обох країн. Було підписано ряд угод у галузі безпеки, використанні навколишнього середовища з мирними цілями, поглиблення співробітництва між нашими країнами, визначено міжурядові комісії з економічного та технічного співробітництва, освіти, стандартизації та метеорології, Торгово-промислової палати.

Товарооборот між країнами у 2004 році становив $ 354.798.160, частка індонезійського експорту становить $ 71.471.160, позитивне сальдо України становить $ 211.855.840. Щороку ці показники збільшуються.

У сфері культури слід зазначити, що з відкриттям Посольства Республіки Індонезія почалося всебічне сприяння популяризації знань про індонезійське мистецтво та культуру. З 2000 року діє програма для студентів з усього світу “Dharma Siswa” (1 рік навчання в Індонезії, щоб краще вивчити мову та культуру). А також, існує програма “Familiarization trip”, за якою українським журналістам надається можливість відвідати найвизначніші місця країни, а потім донести цю інформацію до українського глядача. З 2003 року Посольство співробітничає з деякими освітніми закладами та проводить щорічні програми «Gelar Budaya Indonesia» та «Indonesian Cultural Night». З метою сприяння розвитку туризму в Індонезії, Посольство бере участь у щорічних виставках, присвячених туризму. Кількість туристів, які відвідують Індонезію, перевищила 5 млн.чол., зокрема 1500 українців.

Посольство Республіки Індонезія висловлює вдячність Київському міжнародному університету за введення індонезійської мови до навчальної програми студентів Інституту міжнародних відносин. З 2005 року розпочав роботу Індонезійський культурний центр. Метою його діяльності є поширення серед українців знань про індонезійську мову, мистецтво та культуру. Пан Посол запросив студентів КиМУ відвідувати Індонезійський культурний центр.

«Шановні адміністрація та студенти КиМУ! Я щиро вдячний вам за можливість поділитися своїми поглядами. Я сподіваюся, що моя лекція буде корисною для вас, поглибить ваші знання про Індонезію та розширить ваші горизонти!»

…::: 19.12.06 :::…

У сучасному світі стрімко розвивається туризм. Тому в Київському міжнародному університеті відбувається підготовка фахівців у галузі країнознавства, адже це – одна з найцікавіших та захоплюючих спеціальностей. Хто не мріє про подорожі, на власні очі побачити найвизначніші місця світу, відомі кожному мандрівникові, відвідати різні країни, ближче познайомитися з різними етносами, особливостями їхньої культури, етикету, нормами і правилами поведінки іншого суспільства!

Та перш, ніж їхати знайомитися з іншими країнами, слід краще познайомитися з рідним краєм. Це обов’язково для кожного мандрівника, фахівця у галузі країнознавства і корисно для всіх громадян держави. Тому 19 грудня 2006 року студенти КиМУ Інституту міжнародних відносин спеціальності країнознавство, які вивчають корейську мову, за участю куратора викладача кафедри германських мов Шкрядо А.В. підготували яскраву презентацію – 3 тури по Україні (Львів, Крим, Луганщина), якими може скористатися туристичні фірма для планування та реалізації мандрівки.

Глядачі мали нагоду 50 хвилин мандрувати мальовничими краями рідної країни, промайнути від перлини Західної України міста Лева до прекрасного Криму (Ялта), а далі ми потрапляємо до краю, історична назва якого - Дике поле, а сьогодні це «невідома» Луганщина.

Презентація проводилася двома мовами: українською та англійською, які є робочими мовами університету. Глядачі дізналися багато цікавого про давні українські традиції. Не залишилися поза увагою організаторів і релігійні пам’ятки (Собор Св. Юра та Свято-Успенська Лавра).

Завідувач кафедри країнознавства КиМУ доктор географічних наук, професор Балабанов Г.В. подякував студентам за плідну роботу і висловив надію на продовження роботи студентів над розробкою туристичних маршрутів України.

Директор Інституту міжнародних відносин КиМУ доктор політичних наук, професор Некряч Анастасія Іванівна сердечно подякувала студентам за плідну роботу, яка допомагає студентам краще розкритися. «Іноді ми забуваємо своє призначення – не лише вчитися, а й самореалізуватися. Творча робота є цікавою і вкрай потрібною. Крім того, для кожної людини дуже важливо пізнати духовність. Це те, що передається із покоління в покоління».

Творчість та самореалізація особистості є дуже важливими для кожної людини. Так студенти третього курсу вже можуть на практиці застосовувати набуті знання. Мета створення презентації –розробка і створення нових туристичних турів та PR українського туризму. Вітчизняний туризм потребує реклами та подальшого розвитку своєї інфраструктури.

Запрошуємо на наступні презентації, на яких буде продовжено українську тематику!!!

…::: 7.12.06 :::…

7 грудня 2006 року Інститут міжнародних відносин Київського міжнародного університету спільно з Комітетом Верховної Ради з питань науки та освіти, Київською міською державною адміністрацією, Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Інститутом держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Національним інститутом стратегічних досліджень та Інститутом політичних та етнонаціональних досліджень НАН України провів міжнародну науково-практичну конференцію «Трансформація політичних систем у державах на постсоціалістичному просторі: уроки для України».

Конференція проводилася як підсумок вивчення студентами Інституту міжнародних відносин курсу «Політологія». У ній взяли участь провідні українські фахівці-політологи, науково-педагогічні працівники Університету та студенти.

Метою проведення конференції було закріплення теоретичного курсу на рівні його практичного осмислення. Студенти Інституту міжнародних відносин мали нагоду безпосередньо поспілкуватися з відомими фахівцями та провідними спеціалістами у сфері політичних наук.

На конференції працювало три секції:

1. Діалектика легальності та легітимності політичної влади.
2. Розвинена політична система – гарант стабільності громадянського суспільства та дієздатності політичної влади.
3. Демократія як спосіб і організація суспільного життя.

Директор Інституту міжнародних відносин доктор політичних наук, професор Некряч Анастасія Іванівна, ініціатор та організатор цієї урочистої події, відкрила конференцію, обґрунтувавши важливість роботи студентів у цьому напрямку, адже вона дає можливість глибоко проаналізувати проблеми трансформації політичних систем у державах на постсоціалістичному просторі та важливість цих історичних уроків для України.

Директор науково-дослідного інституту з гуманітарних питань, доктор економічних наук, професор Швайка Михайло Андрійович виступив перед студентами, привітав учасників 100 наукових гуртків, які діють в КиМУ, і наголосив на важливості участі студентів у роботі наукових гуртків. Він запросив усіх присутніх взяти участь у науковій конференції «Трансформація політичних систем у державах на постсоціалістичному просторі для країн Центральної та Східної Європи», яка відбудеться 21 квітня 2007 року.

Завідувач відділом теоретичних і практичних проблем і практичних проблем політології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України Рудич Фелікс Михайлович висловив думку, що наукові конференції – це зібрання науковців, які визначають рівень розвитку тієї чи іншої науки. Він виступив з доповіддю «Україна і трансформація політичних систем у державах». У ХХ ст. почався історичний цикл розвитку цивілізацій (розпад СРСР, Югославії, Чехословаччини). Важливим завданням є створення функціонального політичного режиму та здійснення переходу до ринкової економіки. У Росії та Білорусії влада вирішує проблеми, не спираючись на досвід громадянського суспільства. Політичні лідери країн Центральної Азії не пішли шляхом революцій (як Європа). Багато країн не стали грати за правилами, які їм запропонував Захід, не пішли шляхом кольорових революцій. Закавказзя потрясають міжнаціональні конфлікти. Майже усі країни постсоціалістичного простору прагнуть вступити до ЄС. Але в СНД сформувалася президентська і президентсько-парламентська форма державного правління, а в країнах Центральної Європи з’явилася тенденція до реформації у парламентсько-президентську республіку.

Що стосується Помаранчевої революції, то по суті вона не була революцією у повному смислі слова, адже не змінилася форма правління і система, а до влади лише прийшла нова команда. У той час розгорталася битва за Україну між Заходом та Росією, у якій перемогу святкував Захід, що є досить сприятливою передумовою для зміцнення стосунків з демократичним Заходом.

Для посилення стратегічної діяльності потрібно використовувати інтелектуальний потенціал суспільства, його еліту.

Заступник директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України Левківський Казимир Михайлович повідомив, що Україна займає 2-ге місце у світі після США за кількістю населення у розрахунку на 1000 жителів. Українська освіта сьогодні переживає нелегкі часи: гострою залишається проблема комп’ютеризації шкіл і ВНЗ та надання їм програмного забезпечення; відчувається нестача підручників та книг; невідповідність: в Україні є 76 бакалаврських спеціальностей у той час, як в Європі їх 25; потребує демократизації навчальний процес, складовою якого є студентське самоврядування; студентам не надається право вибору викладачів; але знання значно вищі за європейські.

Завідувач відділом Національного інституту стратегічних досліджень Кудряченко Андрій Іванович виступив з доповіддю «Політична історія України: етапи державотворення».

Завідувач відділом прикладної політології Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України Кресіна Ірина Олексіївна висловила думку щодо розширення демократії у сучасному світі, адже сьогодні демократія – це глобальна проблема, адже іноді вона помилково розцінюється як анархія. Провідною є нині ідея єдності нації, необхідно прийти до національного консенсусу, підписавши універсал національної єдності для консолідації сил.

…::: 4.12.06 :::…

4 грудня 2006 року на соціально-психологічному факультеті Київського міжнародного університету відбулася науково-практична студентська магістерська конференція «Актуальні проблеми та сучасні методи соціальної роботи», де студенти магістратури за спеціальністю «соціальна робота» презентували свої науково-аналітичні праці.

Студентами були висвітлені актуальні проблеми наркозалежності серед молоді; особливості соціальної роботи з сім'ями. Адже на сьогоднішній день батьками стають у значно молодшому віці, чим зумовлюється недостатньою готовністю батьків до виховання дітей. До того ж, сім'я завжди була, є і буде моделлю конкретного історичного періоду суспільства, вона в мініатюрі відображає всі суперечності, які є в суспільстві. Саме сім'я надзвичайно чутливо реагує на будь-які зміни, що відбуваються у соціальному організмі суспільства. Методи соціальної роботи постійно перебувають у процесі розвитку та вдосконалення, тобто на стадії еволюційного формування. Тому на сьогоднішній день є необхідним використання адекватних методів, технологій, стратегій новим ситуаціям.

Кожне демократичне суспільство будує своє соціальне забезпечення та розвиток на 3-х складових: вільній ринковій економіці, представленій підприємницьким сектором, демократично обраній владі, представленій посадовими особами центральної та місцевої влади і добровільними громадянськими інститутами – неурядовими організаціями. Саме неурядові організації створюються людьми для людей: дають почуття спільності та взаємної підтримки.

Отже, підготовка кваліфікованих соціальних працівників нашої держави є необхідним для забезпечення соціально-економічних та педагогічно-психологічних потреб різних верств населення.

…::: 3.12.06 :::…

3 грудня 2006 року вдруге відбувся кваліфікаційний екзамен з японської мови. Як і минулого року, він проводився в Київському міжнародному університеті.

Цей екзамен проводиться з 1984 року в багатьох країнах світу, де вивчається японська мова. З 2005 року проведення екзамену офіційно запроваджено в нашій країні під патронатом Посольства Японії в Україні. Кожна людина, яка вивчає або вивчала японську мову, має можливість перевірити свій рівень знань японської мови.

Кваліфікаційний екзамен складається з чотирьох рівнів (1-4) та трьох розділів (1. ієрогліфіка ٠ лексика 2. аудіювання 3. читання٠ граматика).

За умови успішного складання екзамену учасник може отримати офіційний сертифікат про знання японської мови.